Про те, що Україна чи не лідируюча держава серед комп’ютерного піратства в світі знають практично всі. За даними компанії IDC, що вже вісім років проводить такі дослідження, показник використання неліцензійного програмного забезпечення в Україні вже кілька років підряд становить близько 83%, а в 2009 році рівень використання неліцензійних програмних продуктів в Україні зріс ще на 1%, досягнувши позначки 85%. І це тоді як в сусідній нам Росії цей показник не перевищує відмітки 68%, а в Польщі – 57%. За оцінками цієї ж компанії, втрати української економіки від комп'ютерного піратства у 2009 році склали 272 млн. дол. США.

Проблема піратства в Україні вже давно хвилює світові компанії, що виробляють програмне забезпечення. До них належать і такі впливові корпорації як Microsoft, Corel та Adobe, що вже кілька років намагаються вплинути на процес розвитку піратства в Україні найрізноманітнішими способами. Серед таких способів і політичний.

Дослідники-волонтери міжнародної організації «Центр Дослідження Проблем Комп’ютерної злочинності» відмічають той факт, що ще в 2001 році була спроба американським правлінням відстояти права компаній, які є одними з найголовніших платників податків США. Тоді Україні пригрозили, що якщо не буде нічого вдіяно стосовно піратства, влада Сполучених Штатів заборонить імпорт українського текстилю на територію своєї країни. Оскільки торгівля текстилем складала (і до сих пір складає) значну частину українського бюджету, Верховній Раді та Кабінету Міністрів довелось терміново приймати рішення, аби розпочати кампанію по боротьбі з неліцензійним програмним забезпеченням.

Проте, як видно на сьогоднішній день, поки що це не дало майже ніяких результатів. Сотні комп’ютерних клубів було закрито, тисячі дисків з неліцензійним програмним забезбеченням було вилучено та привселюдно знищено, але показник піратства залишився на тому ж самому рівні, що й раніше, хіба що корпорації стали більше дбати про те, аби програмне забезпечення, що використовується ними було легальним.

В чому ж причина такого тотального захоплення українськими громадянами піратською продукцією? Головна причина полягає в неможливості придбати ліцензійний продукт через його високу ціну. Кому б з українських покупців не хотілося придбати ліцензійний продукт і отримати гарантію від виробника на нього, а також всі права на його подальше обслуговування?  Корінь проблеми полягає в низькому життєвому рівні, коли споживачі змушені економити на якості придбаного товару і надавати перевагу більш дешевим, піратським, копіям, що часто не відповідають бажаній якості.

Погодьтесь, що набагато приємніше увімкнути якісно записану музику, ніж дешеві мп3-шники. Так само як набагато зручніше переглянути ліцензійне видання фільмів, де якісний переклад та чітка картинка, ніж «піратське» видання, де за пікселями неможливо впізнати головного героя, а за одноголосним перекладом, начитаним диктором, в якого хронічний нежить, не зрозуміло про що сюжет.

Асоціація виробників програмного забезпечення "BSA” дотримується стратегії щодо зниження рівня піратства і пропонує, в свою чергу, вдосконалення правової бази, яка стосується інтелектуальної власності. Чи допоможе така тактика боротьби з піратством поки що важко сказати, але те, що використання піратського програмного забезпечення стане небезпечнішим – факт. Що стосується конкретно України, то владі варто замислитись над рівнем життя в країні і покращувати його до тих пір, поки кожен громадянин України не зможе собі дозволити купити якісну ліцензію замість дешевої піратської копії.

Крістіна Кузьменко, журналістка ГО "Європейський медіа-центр" та сайту Clipnews.info