Вітаю Вас Гость!
Методичне об'єднання вчителів інформатики міста Ужгорода Закарпатської області
Меню сайту
Категорії розділу
| Мої статті [18] |
| Новини ЗМІ [70] |
Цікава інформація
Друзі в Інтернеті
СОФТ
Погода
Відправити SMS
Годинник
КАЛЕНДАР
Плеєр
Міні-чат
Карта візитів
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Матеріали сайту
Додано коментарів: 30
Форум: 2/3
Фотографій: 287
Записів у щоденнику сайту: 4
Новин: 1
Завантажень із сайту: 122
Статей: 88
Сайтів у каталозі: 59
Оголошень: 18
Записів у гостьовій книзі: 10
Форум: 2/3
Фотографій: 287
Записів у щоденнику сайту: 4
Новин: 1
Завантажень із сайту: 122
Статей: 88
Сайтів у каталозі: 59
Оголошень: 18
Записів у гостьовій книзі: 10
Пошук
Каталог статей
| Головна » Статті » Мої статті |
Пам'ятка для батьків та вчителів
| Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі 30.12.2010
Пам'ятка для батьківНе є таємницею факт, що наше сьогодення перенасичене низкою негативних чинників, котрі не лише псують настрій, а й суттєво ускладнюють і без того нелегке життя. Тривалі у часі економічна й політична нестабільність і помітна відсутність соціальних гарантій відповідним чином відбилися на кожній людині, на кожній родині, створивши в Україні цілком конкретні проблеми. Більшість з них нам давно відомі. Це проблеми переважно матеріального характеру, до яких ми, в принципі, звикли і вже навчилися їх якось розв’язувати. Але, перейняті процесом виживання, не завжди зауважуємо, що є й інша категорія зла, набагато страшніша, котра власне й призводить до фінансових, політичних та інших криз і має величезну руйнівну силу аж до глобальної катастрофи людства. Жорстокість і агресія, расизм і антисемітизм, різні фобії, зневага до старості й каліцтва, сексуальна розпуста… Вони не вимірюються у гривнях і кілограмах, не локалізуються в якійсь окремій сфері життя і, на перший погляд, не є вирішальними у справі розбудови держави, налагоджуванні тієї ж економіки… Проте впливають на людину зсередини, руйнуючи її душу, психіку, розум, спотворюючи морально-духовні орієнтири. Відбувається жорсткий наступ на моральні чесноти й інтелект, розхитуються основи національної самоідентифікації та духовності. Це – прямий шлях до деградації суспільства, його виродження. Для того, щоб ця ситуація не стала незворотною, для того, щоб захистити і зберегти одвічні ціннісні орієнтири у нашому суспільстві, протистояти експансії зла в усіх його проявах і була створена Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі – постійно діючий державний позавідомчий експертний і контролюючий орган, який діє відповідно до Закону України «Про захист суспільної моралі» № 1296-IV від 20 листопада 2003 року та Положення про Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1550 від 17 листопада 2004 року. Рішення Національної експертної комісії, ухвалені у межах її повноважень, є обов'язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами. Шановний читачу! Якщо Ви, як споживач продукту вітчизняного інформаційного простору, відчуваєте, що та чи інша інформація якимсь чином порушує Ваші права громадянина України, звертайтеся до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі. Нами розроблена Картка споживача, її зразок розміщено на четвертій сторінці обкладинки брошури. За тим зразком оформіть власний лист і надішліть його до нас за адресою, вказаною наприкінці «Пам’ятки для батьків». Ми охоче відгукнемося на Ваш запит. ЗВЕРНЕННЯ ГОЛОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ КОМІСІЇ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ ВАСИЛЯ КОСТИЦЬКОГО ДО ЧИТАЧІВ Дорогі друзі! Національна експертна комісія покликана стежити, аби на теренах України будь-яка інформаційна продукція відповідала вимогам закону. Не більше того. І щоб у суспільстві не формувалося спотворене уявлення про нашу роботу, хочу акцентувати увагу на проблемах, пов’язаних з виробництвом та обігом матеріалів, які пропагують насильство і жорстокість, а також на інших важливих темах, над якими працюємо – протидія пропаганді релігійної та національної ворожнечі, ксенофобії, українофобії, русофобії, антисемітизму, расизму. На жаль, має місце небезпечна тенденція поширення цих ідей у друкованих ЗМІ й на телебаченні. Я міг би навести чимало прикладів, коли експертна комісія ставала на захист представників української, російської, єврейської націй, молдован, мусульман, виступивши проти матеріалів, що ображають національну гідність. Ні для кого не таємниця, що серед усіх конфліктів, котрі можуть виникнути у суспільстві, найнебезпечніші саме релігійні та міжнаціональні. Цією проблемою занепокоєний увесь світ, Україна – не виняток. Також завжди актуальними для нас є питання, пов’язані з неповагою до особистості, розповсюдженням нав’язливої реклами алкоголізму, наркоманії та тютюнопаління. Про це й дещо інше детально поговоримо у брошурі, котру зараз тримаєте у руках. Ви маєте знати, що на території України забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка: • пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну, шляхом насильства, конституційного ладу або територіальної цілісності України; • пропагує фашизм та неофашизм; • принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою; • пропагує неповагу до національних і релігійних святинь; • принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва) з душевнохворих, літніх людей; • пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички». 2009 року Верховна Рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу України, які передбачають тюремне ув’язнення через расову, національну та релігійну ворожнечу. Кримінальне покарання регламентує Закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості", прийнятий парламентом 5 листопада. Відтоді, згідно Статті 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань): «1.Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками - караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років". 8) статтю 300 викласти в такій редакції: "Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію 1. Ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні - караються штрафом до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, засобів їх виготовлення та розповсюдження. 2. Ті самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, - караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з конфіскацією кіно- та відеопродукції, що пропагує культ насильства і жорстокості, расову, національну та релігійну нетерпимість та дискримінацію, засобів її виготовлення і демонстрування. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією творів, кіно- та відеопродукції, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, засобів їх виготовлення і демонстрування". Високі темпи розвитку науково-технічного прогресу, зокрема електронної техніки, збільшують число шляхів, якими надходить до споживача найрізноманітніша інформація (мобільні телефони, всесвітня мережа Інтернет тощо). У зв’язку з цим надзвичайно актуальним стає питання захисту дітей від таких відомостей, що несуть загрозу їх морально-психічному здоров’ю. Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у ЗМІ – на будь-яких носіях – та припинення її розповсюдження. Останніми роками українські школи накрила хвиля підліткового насильства особливого гатунку: на камери мобільних телефонів діти знімають побиття однолітків, знущання з вчителів, бездомних і тварин. Ця проблема є однією з найактуальніших на усьому пострадянському просторі, в Європі й за океаном. Жорстокі розваги неповнолітніх набули загрозливо масового характеру, вийшли за межі звичайних хуліганських атак і впритул наблизилися до «недитячого» криміналу. Щороку у полі зору органів правопорядку – тисячі таких злодіянь. Та це лише незначна частина, котру вдалося відстежити та вилучити. Бо мобільний контент, тобто різного роду інформація, що зберігається у телефоні, розповсюджується з блискавичною швидкістю. Явище стало настільки масштабним, що спритні підприємці почали на ньому заробляти. Число тих, хто бажає придбати диск з реальними бійками та іншими виявами жорстокості зростає з кожним роком. Мода на happy slapping, або «побиття задля розваги» виникла на Заході років 5 тому. Невдовзі її підхопила російська та українська молодь. …Коли восьмикласниця однієї зі шкіл Луганська вирішила з’ясувати стосунки з семикласницею, справа дійшла до побиття. Присутні поряд школярі не лише не втрутилися у «розбірку», а навпаки – з цікавістю дивилися «виставу» і знімали її на камери мобільних телефонів. В результаті семикласниця опинилася на лікарняному ліжку з численними фізичними травмами та активним небажанням жити. Зняте на мобільні телефони відео наступного ж дня дивилися учні трьох шкіл. Тоді ж його побачила й мати постраждалої. Жорстких санкцій щодо винуватців та свідків інциденту не було застосовано. Ученицю 8-го класу жорстоко побили дві дев’ятикласниці. Поки била одна, інша знімала на камеру мобільного телефону, потім вони помінялися ролями. Відео розійшлося по мобільних телефонах школярів, а пізніше потрапило до Інтернету. За фактом побиття ліцеїстки-восьмикласниці прокуратурою міста Судак було порушено кримінальну справу. Підставою для проведення прокурорської перевірки у ліцеї стали відеоматеріали, розміщені в Інтернеті. Інцидент кваліфіковано за статтею Кримінального кодексу про умисне легке тілесне ушкодження. Розслідування доручено місцевому міськвідділу міліції. Це – уже «класичні», найпоширеніші сюжети, пов’язані з молодіжними «забавами». Аналогічних випадків, у різних варіаціях, в Україні – безліч! Причому значна кількість з них мала летальний результат – через численні фізичні травми або самогубство жертви після важкої депресії у зв’язку з нападом. Свого часу в Інтернеті були популярні, приміром, відеоролики, зняті 15-річними підлітками Іванівської області (Росія), котрі знущалися з безхатченків: кидали їм на голови банки з водою, плювали в обличчя та жорстоко били. Екзекуції записували на цифровий фотоапарат, а «кліп» супроводжували надписом: «У процесі зйомок жоден бездомний не пішов здоровим». Пізніше, у міліції, вони пояснювали, що бачили подібне в Інтернеті й просто захотіли повторити. Це також найпоширеніший вид підліткового «кіномистецтва». Подібних ексцесів – немотивованого й садистського побиття, а іноді й вбивства дорослих людей підлітками, у нашій країні також чимало. Практика засвідчує, що у багатьох дітей, віком від 10 до 15 років таке поняття, як цінність людського життя відсутнє майже повністю. І якщо колись бандити і хулігани були, як правило, вихідцями із соціальних низів, тепер у ролі мучителів дедалі частіше виступають діти з матеріально забезпечених родин. Це, мабуть, пояснюються тим, що багатії найбільш захищені від правосуддя та більш упевнені у своїх діях і можливостях, аніж бідні. Криваве відео має кілька завдань. Це залякування супротивників, показ фізичних та моральних мук і страждань жертви – для науки іншим. Та є ще третє завдання: відеозаписи із справжньою кров’ю, з реальним побиттям та насильством перетворилися нині на ходовий товар. Бізнес на крові у прямому сенсі цього слова процвітає у будь-якому крупному місті. Як це відбивається на молоді, котра купує такі диски, годі й казати! Отже, зростає нове покоління, для якого жорстокість не просто допустима, а є нормою життя, його невід’ємним атрибутом. Наслідування того, що побачили на екрані, – головна особливість підліткової психології. З цієї точки зору тиражування кривавого відео – злочин проти майбутнього країни. Батькам слід знати, що порнографічна продукція використовується тіньовим кримінальним бізнесом, як один з локомотивів розвитку мобільного зв’язку. Раніше вона так само «допомогла» популяризуватися відеомагнітофонам та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна завантажити на мобільні телефони, уже є бізнесом, що дає мільйонні доходи. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на «контент для дорослих». А серед розповсюджувачів порнографії такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone Group Plc, якого одна з британських газет назвала Vodafilth (filth – "розпуста”). На думку експертів у 2009 році доходи «мобільного» порно в усьому світі становили $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30% відео-контенту, який відтворюється на мобільних пристроях, є порнографічним. Поширення цифрового порно багатьох схопило зненацька. Паррі Афтаб, директор WiredSafety.org, організації, що допомагає батькам закрити дітям доступ до порно в Інтернеті, заявила, що більшість батьків не знають про настання епохи цифрового порно. «Навіть батьки, які стежать за комп’ютерами своїх дітей, не знають, що дають до рук дитини мобільний телефон, котрий можна використовувати для перегляду цієї продукції», - сказала вона. За даними окремих провайдерів, на території СНД еротична і порнографічна продукція становлять третину всього ринку мобільних картинок. Еротична продукція має велику популярність в усіх сферах індустрії розваг, і мобільний контент не виняток. Найбільш затребуваними є WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є не шалений прихильник непристойних зображень, а юнак, котрий у такий спосіб бажає справити враження на свою подругу. «За виробництвом дитячої порнографії Україна знаходиться у числі світових лідерів. Ви навіть не уявляєте, з яким потужним капіталом нам доводиться воювати!Річний обіг його становить 5 мільярдів доларів США. Згідно наших даних, кожна п’ята дитина, яка «гуляє» Інтернетом, ладна будь-кому надати інформацію щодо власної родини. Ми стоїмо перед загрозою нових хвиль насильства, втручання у приватне життя, посягання на майно. Певна річ, держава зобов’язана цьому протистояти», – Василь Костицький. БАТЬКАМ СЛІД ЗНАТИСЯ НА ТОМУ, ЧОГО НАВЧИЛИСЬ ЇХНІ ДІТИ Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно значуще наповнення інформаційної системи (зокрема веб-вузла) – тексти, графіка, мультимедіа. Мобільний контент – цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв. Є декілька способів передавання інформації з одного мобільного пристрою на інший: • MMS повідомлення; • За допомогою Bluetooth® (блютус); • ІЧ- порт, IrDA (Інфра-червоний порт). Bluetooth — це технологія бездротового зв’язку, створена 1998 року. Основне її призначення – забезпечення ощадливого (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони й аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери. Причому, велике значення приділяється компактності електронних компонентів, що дає можливість застосовувати Bluetooth у малогабаритних пристроях, розміром з наручний годинник. Інтерфейс Bluetooth дозволяє передавати як голос (зі швидкістю 64 Кбіт/сек), так і дані – на відстань до 100 метрів. Отже за допомогою Блютус (Bluetooth) підліток може прийняти/передати будь-який файл. При цьому люди можуть бути не знайомі між собою, не бачити один одного та знаходитись у різних місцях. MMS - послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо). Але, на відміну від Bluetooth, ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором: ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних. IrDA – Інфрачервоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передавання даних на незначну відстань за допомогою інфрачервоного випромінювання. Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але, на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів. 1. Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, яка надає послуги мобільного зв’язку); 2. Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка розповсюджує контент – картинки, музику, ігри, фото, кліпи тощо), згідно з укладеною угодою. Договір містить низку додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається; 3. При вдалому передаванні SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента відраховуються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передаванні зворотного SMS від контент-провайдера до оператора; 4. Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно зі вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на певний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора; 5. Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові; 6. Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон (з’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію, без додаткового аналізу); 1. Абонент телефонує на короткий номер. 2. Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядника контент-провайдера), згідно з укладеною угодою. Договір містить низку додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається. 3. Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те й інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент. 4. Контент-провайдер, посилаючись на вибраний у IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора. 5. Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR- запит). 6. Абонент заходить на WAP-посилання, вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію, без додаткового аналізу). 1. Абонент заходить на посилання WAP-порталу (з’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію, без додаткового аналізу); 2. Вибирає потрібний йому контент; 3. Закачує вибраний контент. 1. Серед послуг мобільного зв’язку є можливість контролювати грошові витрати певного номера. Варто домовитися з дитиною про регулярне надання нею батькам відповідної інформації. Якщо є певні перешкоди, за наявності телефонного апарату дитини, такі дані можна отримати самостійно, без її відома. 2. З’ясувавши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати у call-центр оператора і довідатися: • якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал; • якого змісту інформація надається через даний сервіс; • чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру; • контактну адресу call-центру контент-провайдера. 3. У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто уточнювати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію. 4. Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можна замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться у телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням. Перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо ви переконалися у тому, що сервіс, яким користувалася ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до оператора call-центру та попередити його про порушення ним чинного законодавства і про заборону надавати подібні послуги за даним номером телефону. Крім того, за виявленими фактами Ви можете звернутися до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі та до органів внутрішніх справ. До оператора call-центру Ви звертаєтеся з побажанням закрити доступ до недоброякісної інформації а також небажаного та шкідливого інформаційного потоку, який може бути спрямований на дитячу аудиторію. У даному випадку йдеться не про цензуру, а про прохання введення у дію мобільним оператором розумних та прийнятних обмежень – з метою убезпечити Вашу дитину від шкідливого мобільного контенту. Доцільно поставити оператору мобільного зв’язку запитання (надати пропозиції) щодо можливості встановлення спеціальних фільтрів або відповідних обмежень у рамках тарифного плану мобільного оператора, яким користується Ваша дитина. Під час розмови з представником coll-центру варто ретельно проконсультуватися про наявність у мобільного оператора тарифних планів, які розраховані спеціально на дитячу аудиторію. Слід також поцікавитися: • чи є можливість заблокувати відправлення SMS на короткі номери з мобільного номеру вашої дитини? • чи є можливість закрити доступ до всесвітньої мережі Інтернет з мобільного номеру Вашої дитини? • чи зможете Ви здійснювати з власного телефону контроль за балансом на рахунку Вашої дитини? • чи можливо встановити на телефон Вашої дитини спеціальний IVR-пароль задля контролю за усіма дзвінками та іншими діями з мобільного номеру Вашої дитини? • чи є можливість у Вашої дитини завжди бути на зв’язку з Вами – тобто здійснювати дзвінки на два чи на один обрані номери, навіть при нульовому балансі на її рахунку? Разом з тим потрібно пам’ятати про особисту відповідальність за безпеку дитини від шкідливого мобільного контенту. Перед тим, як надавати дитині можливість користуватися мобільним зв’язком, слід самостійно і ретельно вивчити пропозиції більшості операторів мобільного зв’язку України та обрати найбільш зручний для Вас і безпечний для Вашої дитини тарифний план з метою недопущення отримання Вашою дитиною інформації небажаного характеру. Нині Україна нарешті зрозуміла надзвичайну актуальність проблеми безпеки дітей у мережі Інтернет. Суспільство мало не щодня пересвідчується у нагальності цього питання. Відомо, що підлітковий період – чи не найважчий у житті людини, коли формується особистість, відбувається процес становлення ціннісних орієнтирів. Саме тоді переважна більшість дітей страждає від заниженої самооцінки і шукає моральної та психологічної підтримки. Найчастіше не у родинному колі, а серед своїх товаришів. Старші ж підлітки у своєму бажанні бути незалежними прагнуть ототожнювати себе з певною групою, об’єднуватися за інтересами, схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та друзів. Он-ла́йн (англ. online, від англ. on line — «на лінії») — «той, що знаходиться у стані підключення». В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості у мережі Інтернет. Багато хто з підлітків реєструється у приватних чатах та спілкується на будь-які теми, презентуючи себе як дорослу людину. Хлопці у цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно-сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати в Інтернеті власні або чужі провокаційні фото. Часто, видаючи себе за дорослих жінок, вони вдаються до фривольних розмов, і як наслідок стають жертвами сексуальних домагань. • розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини; • поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь про їхнє дозвілля та захоплення; • цікавтеся, які веб-сайти вони відвідують та з ким спілкуються; • вивчіть комп’ютерні програми, які фільтрують надходження інформації з мережі Інтернет. Приміром, таку функцію у Windows*, як «Батьківський контроль»; • наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома; • навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та у різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів; • контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо); • цікавтеся, чи не відвідують діти сайти агресивного спрямування ; • навчіть дітей відповідальному й етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати мережу Інтернет для погроз, хуліганських дій та розповсюдження пліток; • переконайтеся, що діти консультуються з Вами щодо будь-яких фінансових операцій, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет-мережу; • інформуйте дітей щодо можливих ризиків, пов’язаних з Інтернет-іграми та розвагами; • розмовляйте з дитиною, як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про її безпеку, здоров’я і життя, а також про суспільну мораль в цілому. Сумлінно виконуючи ці рекомендації, Ви зможете максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Проте не слід також забувати, що Інтернет – не лише осереддя розпусти та жорстокості, але й найбагатша у світі бібліотека знань, місце добрих і змістовних розваг, спілкування та інше. Вам слід навчити свою дитину правильно і раціонально користуватися цим невичерпним джерелом інформації. Найголовніше, дитина має зрозуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, дбаєте про неї та її безпеку. З появою нової операційної системи Windows Vista, до складу якої увійшла функція «батьківського контролю» (Parental Control), з’явилась можливість контролювати інформацію, яку отримують діти з Інтернету, і технічно забезпечити їм захист від негативного впливу окремих сайтів – під час роботи на комп’ютері. За допомогою засобів батьківського контролю можна встановити: • обмеження часу, який дитина проводить за комп’ютером; • обмеження часу, упродовж якого діти можуть входити у систему, зокрема, дні тижня і години, коли доступ дозволено (в інший, не зазначений Вами час, діти не зможуть користуватися комп’ютером. • якщо дозволений час закінчиться, а дитина ще працює за комп’ютером, відбудеться автоматичний вихід із системи; • обмеження доступу дітей до мережі Інтернет за допомогою веб- фільтра батьківського контролю. Завдяки спеціальному веб-фільтру Ви одержуєте можливість встановити низку обмежень на доступ дітей до мережі Інтернет, зокрема: • заборонити доступ до окремих ігор (Ви можете блокувати ігри на підставі вікової категорії та оцінки вмісту, а також заборонити доступ до певних ігор); • обмежити активність у мережі Інтернет (Ви можете блокувати доступ до веб-сайтів, обираючи рівень обмеження об’єму інформації; вказати, яку інформацію за тематикою та змістом фільтри пропускатимуть, а яку блокуватимуть; заблокувати або дозволити доступ до окремих веб-сайтів; заборонити або дозволити завантаження файлів); • заборонити використання окремих програм. На офіційному веб-сайті Майкрософт можна детальніше ознайомитися з можливостями веб-фільтра батьківського контролю. За кордоном дуже уважно стежать за тим, як учні використовують стільникові телефони й Інтернет. Враховуючи серйозність проблеми та її масштаби, світ почав розробляти відповідну законодавчу базу. Тому у багатьох країнах чинні законопроекти, котрі забороняють використання мобільних телефонів на території навчального закладу в цілому або лише під час уроків та шкільних заходів. До школярів застосовуються різноманітні міри покарання навіть у тому випадку, коли вимкнений телефон лежить на парті. Інформація, яку подаємо нижче, гадаємо, зацікавить Вас, шановний читачу, і, можливо, стане у пригоді. Отже, БАВАРІЯ. Березень 2006 року Рішенням уряду федеральної землі Баварія школярам не дозволяється користуватися стільниковим зв’язком на території шкіл – телефони мають бути вимкненими. І не лише під час занять, а й на перервах. У такий спосіб влада намагається стримати поширення серед підлітків матеріалів порнографічного характеру та з елементами насильства і жорстокості. Баварський міністр освіти й культури Зігфрид Шнайдер зазначив: «Школа – не місце для телефонних дзвінків і вже точно не для розповсюдження жахливих матеріалів, котрі негативно впливають на моральний стан молоді!» Деякі інші представники політичної еліти Баварії схилялися до ідеї повної заборони мобільних телефонів у навчальних закладах. Як заявив Маркус Сьодер, тоді Генеральний секретар Християнсько- соціального союзу, це слід зробити, «аби завадити дітям перекидуватися кадрами жорстокості та насильства, немов би це фото зірок футболу». ГРЕЦІЯ. Грудень 2006 року Міністр освіти Греції заборонив використовувати мобільні телефони у школах. Це обумовлене повальним захопленням учнів знімати на камеру сцени сексуального та хуліганського характеру. Більше того, у створенні відео вони влаштовували своєрідні «мистецькі» змагання. Нові правила, котрі, за словами міністра, покликані забезпечити спокійну роботу шкіл, дисциплінарно обмежили й вчителів. Під час уроків їхні мобільні телефони повинні вимикатися. Рішення ухвалили після того, як в одній із шкіл сталося зґвалтування, зняте одним з учнів на стільниковий телефон. Ця подія у країні мала широкий резонанс. А справжню хвилю суспільного обурення викликав показ на одному з телеканалів відеороликів, за участю учнів, із сексуальними сценами та сценами побиття. Наглядовий орган у сфері телетрансляцій оштрафував приватний телеканал за ефірний показ таких матеріалів. ФРАНЦІЯ. Початок березня 2007 року Французька конституційна рада ухвалила новий закон, що передбачає суворе покарання – позбавлення волі, строком до п’яти років, і штраф у розмірі 75.000 євро – за зйомку реальних сцен насильства та поширення таких відеоматеріалів у мережі Інтернет. Закон стосується усіх, хто не пов’язаний з журналістською діяльністю. Цей закон назвали майже тоталітарним зусиллям влади у боротьбі з «happy slapping» («веселим мордобоєм» чи «побиттям задля розваги»). Експерти зазначили, що у цій специфічній сфері він є чи не першим у Європі. ІТАЛІЯ. Березень 2007 року Влада Італії наважилася на сміливий крок і заборонила школярам приносити з собою до школи мобільні телефони. Це було зроблено для того, аби унеможливити проведення відеозйомки ненормального змісту. Про заборону мобільних телефонів у дитячих навчальних закладах активно заговорили у листопаді 2006 року, коли у Мережі виявився запис, де учні знущаються з однокласника. Невдовзі в Інтернеті почали з’являтися й інші, подібні, відеоролики. Тепер італійські школярі не приносять мобільні телефони до школи. В іншому випадку техніку конфіскують. На учнів, котрі все ж користуються телефонами на уроках, чекають жорсткі санкції: від вилучення слухавки до виключення зі школи. САУДІВСЬКА АРАВІЯ. Квітень 2007 року У регіоні Куазим у підлітків, котрі перебувають на обліку у «поліції моралі», з пам’яті мобільних телефонів вилучено 1,470 файлів. За даними дослідження, проведеного Commission for the Promotion of Virtue and Prevention of Vice (Комісія з Просування Гідності і Запобігання Пороку) 69,7 % з них є порнографічними, а 8,6% – пропагують насильство. Професор Abdullah ibn Mohammed Al-Rasheed з коледжу College of Dawa and Information in Riyadh в інтерв’ю газеті «Arab News» заявив, що 88% дівчат підліткового віку хоч раз у житті, але отримували через Bluetooth файли порнографічного характеру. У цілому 85% респондентів вважають, що Bluetooth – нешкідливий засіб зв’язку. І разом із тим 99% всіх опитаних зазначили, що мобільні телефони зламали кордони соціальних табу і традицій. УКРАЇНА. Травень 2007 року Міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко видав наказ «Про використання мобільних телефонів під час навчального процесу» (№ 420 від 24.05.2007 року). Цей документ з 1 вересня 2007 року забороняє і дітям, і дорослим, котрі, відповідно, навчаються і працюють у загальноосвітніх школах та професійно-технічних навчальних закладах використовувати мобільні телефони під час занять. Наказ виданий відповідно до рішення колегій МОН України, МВС України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту – з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу. СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ. Січень 2009 року Американський конгресмен від республіканської партії Пітер Кінг підготував законопроект, згідно з яким виробники мобільних телефонів зобов’язані прибрати з апаратів можливість вимкнення звуку під час зйомки фотографій. Кінг зазначив, що підлітки тишком-нишком роблять фотографії своїх друзів чи ворогів у шкільних роздягальнях та душових кімнатах, а потім розміщують цей матеріал в Інтернеті. Конгресмен переконаний, що наявність гучного клацання під час спуску затвору камери телефону попередить потенційну жертву про можливу небезпеку. Ідея Пітера Кінга не є новою. В Японії аналогічний закон уже набув чинності і під час фотозйомки усі мобільні телефони тут клацають. Відповідні заходи було вжито після численних фактів хуліганської зйомки, коли молоді люди на вулицях підкрадалися до дівчат і фотографували те, що у них під спідницею. ЯПОНІЯ. Лютий 2009 року. Джерело: http://www.moral.gov.ua/news/311/ | |
| Переглядів: 1246 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
Copyright Левандович В. І., Шаркадій І. В. © 2024 